Станіслав Белощук

 | 

Місце риболовлі: Уляники

Початок рибалки: трав. 28, 2020 09:00

Кінець рибалки: трав. 31, 2020 09:00

Тип рибалки: Карпфішинг

Рибалка на оз. Уляники 28.05-31.05.2020. Або друга спроба розкусити сектор №4.

Після того як стало відомо дати послаблення карантинних заходів в нашій країні, та після того як стало відомо числа в які відкриють офіційну риболовлю на озері Уляники. Ваня відразу взявся за телефон в надії забронювати вільний сектор на озері, звісно хотілося 13 або 14. Але на той момент вже обирати не було з чого, вільними лишалися на зручні для нас дати всього декілька секторів. Тому приймаємо рішення забронювати сектор №4, в якому ми закривали торішній сезон, і до кінця не розібралися як в ньому рибалити більш результативно. Хоча і два коропи вагою 18+ на фоні повної відсутності клювань в решті секторів можна було вважати хорошим результатом. Тому бронюємо сектор №4 на три доби.
Час до старту нашої команди на дане озеро тягнувся невимушено довго, і потрібно було чекати майже місяць, оскільки бажаючих потрапити на Уляники з кожним роком тільки росте. А два підряд турніри які проходили на даному озері перед нашою риболовлею тільки підігріли інтерес. Оскільки результати змагань вражали: на першому турнірі біло спіймано найбільшого офіційно зареєстрованого коропа України вагою 32 кг, на другому турнірі було спіймано командами 26 риб вагою 20+ і в соціальних мережах почали звучати коменти, що в нас в Україні з’являється другий Шумбар. Але так можуть писати лише ті хто там ніколи не був. Це два зовсім різних і цікавих по своєму озера і порівнювати їх між собою це безглузда справа. Особисто ми з Іваном мали можливість побувати на обох озерах, і кожне манить до себе по своєму, і хочеться кожного року побувати на обох водоймах, хоча б по разу. Так і сталося з Уляниками. Враховуючи вже розпланований наш командний календар риболовних сесій, іншої нагоди потрапити на Уляники в цьому році просто не було, і потрібно було їхати тільки зараз, або вже в наступному році.
Наближався день виїзду, попередній моніторинг погоди трохи засмучував, все наше перебування обіцяють зливи й пониження температури, але головне — це компанія і наявність хорошої риби в озері. Тому попри погодні умови ставимо собі мінімальну планку – риба 20+, а далі будем дивитися за результатами.

Четвер – день виїзду.

Дві машини завантажені речами, харчами та смаколиками для Улянівських монстрів. Домовляємося виїжджати о 2.00 ночі щоб не поспішаючи з заїздом на традиційні чебуреки з пончиками та кавою, бути на водоймі близько 7.00; Все йшло по плану і ми неквапливо прибули на водойму Уляники. Зареєструвалися і почали розкладати свій хламок та табір. Цього разу від маркування ми відмовилися, оскільки приділили дуже багато часу маркуванню даного сектора минулого разу. Тому кліпсуємо всі чотири вудилища і відразу закидаємо у воду в надії ще щось спіймати з врахуванням ранішнього проходу риби. І готуємо спод мікс, яких планувалося два види: перший – суміш пелетів ред та халібут, переважно крупного розміру, а також пелет Techno Carp FLAVORED CARP PELLETS "SQUID OCTOPUS" 10MM та Techno Carp Trout Pellets 6mm. Цю суміш ми заливали кип'яченою водою з озера для того щоб утворилася так би мовити каша не рідка і не густа по консистенції й в самому кінці додавати в даний мікс варену коноплю. Завданням даного спод міксу було створення візуального і обманного харчового сигналу, тобто притягувати рибу, але ні в якому разі не годувати її. Другий спод мікс був суто на основі продукції CC Baits ми назвали цю прикормочну програму «кровавий черв'як» оскільки переважав смак "блудворм". Отож в основі даного міксу був перекрушений тигровий горіх, який при попаданні в воду давав невелику муть і стелився таким собі ковриком по дну, також пилящі бойли СС Baits Economic Soluble Bloodworm [Мотиль], пелет різних діаметрів, але переважно дрібний 4-6 мм., та заливали даний спод мікс ліквідом СС Baits Bloodworm [Мотиль]. В планах було потестувати дві різні по складу, фізичними даними, механікою та смаком прикормочні програми й зрівняти результати.

В якості стік міксу ми використовували суміш мікро пелета, перед закиданням пробували діпувати дані стіки, але якогось кращого результату від того діпування ми не побачили тому десь на середині риболовної сесії ми відмовилися від даних маніпуляцій зі стіками й використовували суто суху суміш мікро пелетів.
Що стосується самих точок ловлі. Перед нами рибалили наші знайомі які мали заїжджати з сектора якраз по приїзду нас, але в силу певних обставин вони покинули сектор на день раніше. Тому перед тим як сипати корм ми зідзвонилися з ними й зіставили нашу інформацію з їх, пересвідчившись що наша торішня намальована карта була вірною, і тільки тоді внісши деякі поправки почали годувати точки. По лівій стороні перше вудилище 55 метрів – точка твердяк, суцільний бетон, дана точка минулого року принесла нам рибу 18.500; друге вудилище лівий край або центр бесідки на протилежному березі 65-66 метрів – також твердяк. Перший спод мікс сипали на відстані 60 метрів, тобто орієнтовно між першим та другим вудилищем. Третє вудилище 80 метрів – орієнтація на праву частину помосту на протилежному березі, і четверте вудилище 100 метрів на праву табличку (невеличкий вихід з руслової частини). Минулого року пробували обловлювати дальню частину сектора – вихід з заводі на протилежному березі, візуально точка досить перспективна, але судячи по власній торішній сесії та інформації від знайомих клювань ми з неї не отримали, тому його разу навіть не пробували там ловити.

Отже, точки визначені, вудилища закинуті, спод міск готовий, починаємо помалу годувати точки, по 3-4 спомба кожні дві години, після клювання ще два спомба. Перше клювання відбулося рівно через дві години після того як закинули вудилища в воду. Цього разу я вирішив трошки змінити чередування у виважуванні (в нашій команді на звичайній рибалці коли ми їздимо в трьох чи у двох, прийнято так – ми працюємо всі разом на загальний результат і ловимо всі разом на чотири вудилища, а не в одного свої два і він що хоче те і робить, а в іншого свої два. І часто в командах які так ловлять бувають ситуації коли один починає активно ловити, а інший сидить і длубається в носі, а потім бере і не прив'язуючись до рельєфу і тактики просто закидає далі точок сусіда тим сами обрізуючи йому всю рибу, в результаті чого перестають ловити обоє). Ми ж виважуємо рибу по черзі, зазвичай черга починалася з мене, а далі вже Олег з Іваном домовлялися хто наступний, і так по колу. Якщо хтось починав виважувати й риба сходила вже при виважуванні, спроба зараховувалася і далі виважував наступу рибу інший, якщо при підсічці риби не було, так звана холоста покльовка то той хто підсік мав можливість виважувати наступне клювання. А далі лотерея, що кому і яка риба дістанеться, хоча незалежно від результату ми раділи кожній спійманій рибі один одного, але подумки хотіли щоб Олег спіймав на даному виїзді рибу 20+, тим самим побивши свій торішній Мар’ївський рекорд 19,500. Отже, про зміну черги виважування, завжди першим починав дану карусель – я, але якось так склалося що декілька минулих рибалок найбільшу рибу ловив Іван, тому я вирішив дати можливість першим виважувати хлопцям, а сам стати в кінець і побачити що з цього вийде, і не прогадав.

Перше клювання і підсікає Олег, спрацювало перше вудилище з ближняка, швиденько рибу вдалося завести в підсак і вага показала 3,000; перезакидаємо вудилище і два спомба на точку в надії що риба закрутилася і зараз отримаємо ще клювання, але до вечора - тиша. І ми чудово розуміли що то прохідна риба та основну масуклювань слід очікувати на вечірній проход риби та нічні клювання. Після обіду почала псуватися погода і почав лити дощ, який по прогнозу мав продовжуватися аж два дні. Тому вечерю – шашлики, ми готували під дощем, але завдяки пляжним грибкам в 3 секторі ми поставили мангал під ними й нормально посмажили м'ясо, і по традиції всілися вечеряти в очікуванні клювань. Друге клювання ми отримали аж о 20.10 між клюваннями пройшло шість годин тиші, цього разу виважував Іван, спрацювала та ж сама ближня точка – перше вудилище, і короп 4,000 теж опинився на маті, звісно не гігант за якими ми приїхали, але рух є. І посмішка на моєму обличчі що наступна черга моя, і я подумки собі прокручую то все, що зараз настане ніч і має клюнути щось більше. І довго чекати не довелося 21.00 шалений паровоз на друге вудилище, я підсікаю і відчуваю що на тому кінці щось цікавіше за попередніх карпів, неспішно граюся з виважуванням під акомпанемент дощу який не вщухав і завожу рибу в підсак, вага показує 12,000; Моя тактика по зміні черги працює J., але радіє Олег, що знову його черга виважувати. В нічну пору доби ми працювали коброю, підкидуючи по жмені бойлів на точку після кожного клювання. Наступне клювання ми отримали вже о 2.30 теж на перше вудилище, Олег завів в підсак коропа вагою 13,500; і о 4.15 схід на третьому вудилищі. Ближня точка працювала нормально, а от дальня щось мовчала.



П'ятниця — день другий. Бограч

З настанням ранку, а саме 5.00; так саме о 5.00-6.00 в нас настає ранок і ранкова кава на риболовних сесіях, відповідно нормально поспати не вдалося враховуючи клювання о 4.15. Варимо каву під печенюшки та халву, та намагаємося просушити трохи речі, хоча дощ все ще йшов і не припинявся. Замішуєм нову порцію прикормки, та лишаєм трохи настоятися, по тактиці та точкам нічого не міняємо і лишаємося на обраних точках. Але цей день виявився найгіршим по активності риби. Погода протягом дня дуже часто мінялася, то виходило сонечко, то затягувало хмарами й поливало, і так безліч разів. День тягнувся як вічність. Завдяки інтернету було як себе розважити та щось почитати та подивитися. Також з'явився час відзняти трохи матеріалу для фільму з даної сесії, а також з'явилася можливість укомплектувати вже традиційний «кладєц від команди «Рівняни»», який цього разу ми трохи переховали в іншому місті, детально все буде в відео.

Ближче до обіду Олег вирішив зайнятися приготуванням основної страви даної риболовної сесії, а саме Бограчем. Перечитавши купу літератури й переглянувши масу рецептів, Олег вибрав най цікавіший і по його словам найскладніший. Кількість продуктів яку він розклав горою на столі, вражала і якось не вкладалося в голові як то все вміститься в 8 літровому казані. Страва складна і довготривала в приготуванні, по словах Олега раніше ніж через чотири години ми нічого не побачимо у своїх тарілках. Тому ми передали всі кулінарні важелі Олегу і намагалися не заважати йому, бо тут він був БОСС. Добре що погода сприяла в даному проміжку часу приготування цієї стави, і Олег всівшись у своє крісло біля того восьми літрового казана всі чотири години чаклував над ним.

Цього дня перше клювання ми отримали лише о 21.10 на третє вудилище, але схід. Трохи засмутилися, що майже шістнадцять годин без клювань і прикрий схід, але ще купа часу попереду.
А тим часом приготувався бограч, візуально було важко повірити що ми подужаємо даний казан навіть за два захода, так і сталося в подальшому. Три види м'яса, ковбаска, овочі, кльоцки з тіста які Олег сам готував на водоймі, купа всякої всячини, по завершенню приготування різана зелень і стакан сухого вина в той казан, ну і відповідно майстерність ШЕФА, зробили страву топом сьогоднішнього дня і всієї нашої риболовної сесії. Яка там риба коли така страва в секторі. Щоб підсилити автентичність страви я запропонував посмажити з батона грінки та натерти їх часничком. Все було готово і ми всілися навколо того казана в очікуванні роздачі «порцайок», далі різноманіття смаків і феєрверк смакових рецепторів, навіть тривале безкльовя не змогло зіпсувати той вечір.

По при всі маніпуляції риба ігнорувала наші насадки, навіть традиційні 50 віскаря водяному не приносили результату. Перше клювання даного дня ми отримали о 00.45 і з четвертої точки, черга виважувати Івана, візуально по поведінці короп має бути більшим за попередніх, тривале виважування з нервовим закінченням біля помосту в надії підняти рибу з дна не даючи їй зайти під помост і короп на маті, наша патріотична механічна вага Reuben Heaton показала рівно 16.000; Знову в Івана на цей момент риболовної сесії найбільша риба, закрадається думка що він щось їсть перед нашими сесіями?
Через годину 2.00 знову клювання і перше вудилище тривале виважування і короп вагою 13.800; І до ранку тиша.

Субота — день третій. Самий насичений клюваннями день.

Ранок цього дня на диво був сухим та сонячним, ранкова кава заставила нас повилазити зі своїх теплих спальних мішків. І згодом клювання на четверте вудилище - 8.30; Олег з вудилищем, а згодом короп 13,800; на маті, фото з трофеєм і в воду. В якості сніданку, в нас лишалося ще пів казана бограча, тому ложки в руки в надії доїсти то все, але трохи ми переоцінили наші можливості. Я запропонував пригостити дідулю – сторожа який заступив на чергування на озері, оскільки того бограча реально було забагато, а на вечір були вже замариновані стейки. Ось таке в нас гастрономічне меню було цього разу, м’ясо чергувалося з м'ясом.
 

В 11.40 клювання і цього разу спрацювала точко з 80 метрів – короп вагою 9,000; На даній риболовній сесії ми користувалися ліскою з 0,33 діаметра, хоча мінімальний дозволений діаметр ліски на Уляниках 0,28; Але була намотана саме 0,33; даний діаметр вселяв надії й не було жодних сумнівів що вона може порватися, все залежало лише від майстерності виважування та спритності риби. В якості оснасток, використовували безпечну кліпсу на флюрокароновому лідері 45LB від Technocarp та скользящу оснастку теж від Technocarp, останнім часом саме «скользяк» стала наша найулюбленіша оснастка, багато хто жаліється на сходи при використанні даної оснастки, в нас такого нема.
День проходив за звичним сценарієм, хоча вивчивши динаміку клювання більшу ставку почали робити саме на передвечірній проход риби, упродовж дня клювань не спостерігалося тому стандартно кидали на точку кожні 2-3 години по два спомба.

Ближче до вечора насунули знову збиратися хмари та Олег запропонував посмажити стейки поки не почало заливати. Але не встиг. Зірвався вітер, а за ним і дощ, і що цікаво почало клювати, цього дня ми отримали «дуплет» і в загальному за годину часу ми отримали чотири клювання, «карусель працювала в у скореному режимі» і не потрібно було довго чекати своєї черги. В цьому проміжку ми взяли чотири риби 9,000; 12,000; 15,500; та красеня на 20,500; якого спіймав – я J. Так саме на мою чергу випав даний "джек пот" на четверте вудилище, проте дві з чотирьох покльовок відбулися на перше з інтервалом в 30 хвилин. В той момент дощ не припинявся, Олег смажив м’ясо, і йому довелося то все відкласти щоб допомогти з підсаком, хоча він переживав що будем їсти вуглі, а не стейки, потім трохи смажив Іван, коли була черга виважувати Олега. Короче то були самі активні 60 хвилин в нашому секторі так зване «ельдорадо», після спійманої риби 20+ я сказав Олегу що віддаю свою чергу йому тим самим подвоюючи шанси побити його рекорд, апетит приходить під час їжі, завдання мінімум виконане і хотілося спіймати ще більшу рибу, звісно що на 30+ ми не претендували, але перебити цей трофей нашої сесії хотілося.
Після активної роздачи, м'ясо було готове і на диво чудово приготовлене – не вугілля. Вечеря по 50 віскі за трофея і решту рибів. Активний закорм на ніч в надії підходу більш великих екземплярів і в очікуванні клювань. Протягом ночі ми отримали ще чотири клювання 7,500; 8,800; 12,500 та 13,200. Останнє клювання було в 7.00.


Неділя — день зборів та підведення підсумків. 

В ранці встали й почали помалу збирати речі поки відсутність дощу дозволяло це по сухому зробити. Але вудилища вимотували в саму останню чергу. І при вимотуванні я помітив що ліска на першому вудилищі була направлена перпендикулярно в право під решту лісок трьох вудилищ, хоча і сигналізатори та пейджер мовчали. Підмотую, але вже нічого там не було. То була реальна «профукана покльовка» під час наших зборів, хоча зазвичай риба нас ігнорить коли ми збираємося їхати додому. Чому сигналізатор і пейджер не спрацювали? - залишається загадкою, хоча коли я підмотував ліску і вже потім перепровірив все було включене і працювало і передавало сигнал і звук як на сигналізатор так і на пейджер.

Як підсумок. Мета побувати в цьому сезоні на Уляниках – виконана, хоча все можливо, і можливо буде ще один виїзд, час і обставини покажуть. Завдання мінімум – спіймати рибу 20+ ми виконали. Також за ці три доби на озері Уляники ми отримали 20 клювань, серед яких (два сходи, два холості клювання, одна риба 20+, дві 16+, вісім риб від 12,000 до 15,500, решта менші). Хоча хлопці які рибалили перед нами в нашому секторі, не мали за дві доби жодної риби 15+. Найкраще себе показала ближня точка з 55 метрів, яка принесла 50% клювань, решта клювань порівну на інші три вудилища, хоча найбільші риби 16+ та 20+ клюнули на четверте вудилище.
 

Дякую спонсорам: компанії СС Baits та Technocarp за підтримку, та всім хто нас читає та дивиться…
Всім до зустрічі на водоймі команда «Рівняни»