Риболовля у Венгрії, Змагання по Flat Feeder

Привіт. У цій статті ви ознайомитеся з нашою поїздкою в Угорщину на турнір, тренування і зйомки програм.

Поїздка була запланована десь з січня місяця. Макс написав мені фразу: «у тебе є біометричний закордонний»?

Через пару годин, ми вдарили по руках і почали готуватися до поїздки. Угорщина була таким собі стартом перед турнірами IronFish, відкриттям сезону, і нашої тренуванням, як команди. Раніше ми з Максимом не брали участь в турнірах разом, тільки один раз знімали програму разом. І одна справа спілкуватися, а інша справа - думати, робити і вирішувати спільні завдання.

У вівторок увечері, зібравши всі речі в машину, і причіп ми виїхали в сторону Львова. Подорож була в ніч, тому відразу, по черзі ми відключалися і включалися. Кілька зупинок по дорозі на заправках, які запам'яталися зустрічами з здивованими глядачами телеканалу "Трофей", що не очікували бачити відразу трьох ведучих перед собою.

Близько 5 ранку ми приїхали до Львова, забрали частину речей команди «зловили - Відпусти», і поїхали в бік Берегово.

Наша країна дуже красива, я дуже люблю пейзажі по дорозі до Берегово. Сюди ми заїхали в гості до товаришів, поснідали разом і поїхали до кордону. Ми досить відстали від графіка, і намагалися не втрачати зайвих хвилин.

Проходження угорського кордону зайняло 3 «мати його» години))

І ще, нам довелося розвантажити півмашини, півприцепа, і половину верхньої «тюлі» багажника.

Від кордону до водойми Озетанья їхати близько 80 км, не більше. Заїхали в супермаркет, купили «віньєтки» для їзди по дорозі, на всякий випадок, і поїхали на водойму. Хлопці з команди «Зловив-Відпусти» за результатами "Iron Fish 2017" виграли цю поїздку, ми поєднували зйомки з ними, і власну тренування з турніром. Завезли їх на водойму, поспілкувалися з адміністрацією, зняли цікаві фішки на базі, подарували пару презентів, і поїхали на свій водойма Оросі-то, він перебував від Озетаньі в районі 20км.

Пару слів про водойму Озетанья. Озеро не тільки дуже красиве, воно ще й Окультурено: сонячні батареї на сараях з технікою, адміністратор спілкується англійською. У хлопців був заброньований не найкращий сектор, і нам відразу ж повідомили що є можливість взяти сектор краще, будиночок із зручностями і кондиціонером. Вибрали його, а також взяли човен і 2 атропи.

Приїхавши на водойму Оросі-то, я трохи розгубився. Все ніби непогано, але це майже що Вовкове. Єдине, у Петі набагато душевної. На Оросі щось не дозволяють рибалити вночі, все рибалки приїжджають на день, беруть тачку, кладуть в неї пару сумок, і їдуть з таким багажем рибалити на весь день. На обох водоймах свої мати, що дуже правильно і зручно. У нашому секторі їх було навіть 2.

Вночі рибалити заборонено, але ми домовилися. Поки наші хлопці Олег і Вова займалися кухнею і своїм нічлігом, ми з Максимом швидко закинув і розбили табір. У п'ятницю нам його, звичайно, збирати перед жеребкуванням, але без фен-шуй нікуди.

За ніч ми особливо нічого не піймали, пару сомів, одного амура, і начебто, карася. Цікаво було, як клює вночі, але в 2 або 3 ми вирубались, і з 5 або 6 почали свою ранкову ловлю. Не все було легко і ясно. Ми тільки до першої години-двох до чогось прийшли. Риболовля була під островом, який розташовувався навпроти нас, на дистанції близько 90м. Спочатку ми вели її на не вірній дистанції. Відмаркерились вранці, і знайшли 2 бровки, на дистанції 60 і 66 метрів, якщо я вірно запам'ятав.

Максим кліпсує 66м, а я на 60. У мене відразу починаються клювання, у Максима - рази в 3 менше. Начебто різниця в 6 метрів між бровками, але риби більше ходить по першій.

Ближче до вечора клювання ослабли, і ми вирішуємо ловити впритул до острова. Благо є в господарстві Коптер для зйомок, з ним ми розглянули, наскільки близько кладемо снасть до очерету. З боку острова, в воді стоять металеві кільця, в які скидають скошений очерет для годівлі амура. Дистанція близько 80 метрів, плюс волосінь 0.20 і 0.25мм, досить м'яка і розтягується - закид повинен був бути ювелірним, щоб не влетіти в очерет, або не зробити «триочковий» в кільце))

Тактика спрацювала. Короп або там стояв, або відійшов до вечора, і клювання почалися негайно. За короткий час, або півтора до заходу, ми половили в кайф. У мене трапилося одне клювання відразу ж після закидання. Тільки годівниця впала в воду, я почав робити натяжку жилки, і тут же відбулося 3 потяжки / удару, але риба не засіклася. Амур, на диво, не клював, тільки короп, і причому, середньою вагою кілограм 6-7. До вечора, більшість риб було вагою 7-10кг. Також днем ​​сталося дивне клювання осетра, вагою 7-8кг, який клюнув за нижню губу на приманку Wafters зі смаком Honey, і Стік Мікс Spices.

Це був наш Екзотик Фіш) Нові емоції, колективна радість, і красива зйомка. Взагалі, забіжу наперед, думаю буде близько 3 серій по Угорщині на телеканалі. Раджу подивитися їх обов'язково. Поїздка нам подарувала красиві зйомки, цікавий сюжет з рибалок на 2х водоймах, і сам турнір.

Крім цього, мене зацікавило, що Угорці ловлять в основному на пелетс у вигляді принади, а не на сипухою. У нас поки мало рибалок і спортсменів роблять так само. Я і сам раніше рідко так робив, я більше фанат нашого стіки, адже він працює як потужний Метод Мікс, і є самодостатнім кормом. Ще одна перевага це часткова зволоженість, завдяки їй, потрібно додати зовсім небагато води з пульверизатора, і він готовий. У топтушки суміш добре пресується, і швидко осипається, навіть у холодній воді.

Але Угорці віддають перевагу мікро-гранулам і роботу з ними. У моїй сумці було 2 види нового Micro Pellets. Також, ми випробували безліч сумішей місцевого виготовлення. Перед Вовкове, один із зразків, по типу угорських, лежав вже у нашій сумці.

Вдосталь наловити до вечора, з приємною втомою, ми вирубали. Вранці зібрали табір і поїхали до хлопців на Озетанью. Взяли у них інтерв'ю, стали свідками піймання Дімою свого нового рекорду в 15, або 17кг. Було приємно розділити з ними хвилини радості. Також, Максим Анатолійович здійснив ритуал - Святкування Трофея, думаю, в програмі ви дізнаєтеся, що це)

Ближче до 17 вечора, ми поїхали назад на Оросі-то, адже в 18 повинна була початися жеребкування а в 20 - старт турніру.

По приїзду, виявили наш прапор на водоймі. Під кожну країну учасників, організатор вивішує прапори. У цьому турнірі були учасники з Угорщини, Румунії, а також 2 Українські команди.

В організації посадки учасників є один мінус, - це підрахунок по одній загальній зоні. На Iron Fish зазвичай 3 зони, і таким чином, ТОП-сектора водойми нівелюються, і на призові місця є шанси у багатьох. На Оросі-то ТОП-місця - це сектора біля 2х островів, де в зоні закидання є їх берегова лінія.

Наш сектор був не у острова, зона закидання була в 90 метрів, буфер в метрах 10-15 від сусідів з протилежного боку, і краю зліва і справа по напряму.

За фактом, нам довелося працювати в коробочці. Старт пролунав, емоції беруть своє, о 20.00 вже темніє, і ми не встигли виставити табір.

Понад годину хаотичних рухів, але при цьому ми отримуємо пару покльовок і пару риб. Робимо деякі помилки по розташуванню снастей і розміром гачків, та й взагалі, по логістиці в зоні лову.

Виправляємо їх, і до 23.00 здаємо пару риб. Одну, правда, втрачаємо. Вона, дивним чином, відчепилися і попливла з мішком. Така безглуздість, було дуже прикро і шкода рибу.

Десь до 15.00 суботи, ми робили різні рухи, шукали корм і насадку, щось періодично ловили і здавали, але тільки з 15 до 17 у нас вийшло підтягнути рибу на корм, і здати нормальну вагу на зважуванні.

Близько 18.00 у мене відбувається клювання, виводити коропа близько 10кг, спрацьовує паралельно другу вудилище. Максим викачує рибу, і біля підсака спливає дивовижний предмет. Відразу стає ясно, що це мішок з рибою, і швидше за все - наш. Беремо в підсак, пацани в шоці. Швидко відкриваємо мішок - і вуаля, там наш короп, живий і цілий.

Зважування буде з хвилини на хвилину, відразу здаємо його і всіх інших риб, радіємо. Приємно, адже, зловити загублену рибу, і знати що вона жива, і неушкоджена.

Вночі нам майже не спалося. Десь раз на годину ловимо по рибі. Все-таки, вирішуємо по-окремо подрімати по годинці.

Десь з 6 ранку і до 9.30 у нас непогана активність риби. Але після цього часу, сонце занадто яскраво світило, і клювання припинився. Вирішили спробувати половити на Zig Rig, але клювання не отримали. У підсумку, до фінішу ловимо ще пару коропів.

Наш фінал, попереду ще довга дорога. Мінімум 4 дня без відпочинку, а з нашим графіком фанатиків - втома відчувається завжди.

У підсумку, ми закінчуємо турнір на 6м місці серед 24 команд з Угорщини, Румунії та України.

За принади і насадок все працювало хаотично, але виділити пару моментів можна:

• Пеллетс HNV, суміш фруктових гранул, яку ми додавали в сподовую суміш.
• Плаваючий бойл Pineapple N-Butyrick, вафтерс Indian Spice, Honey, Pear Tart.
• Стік мікс для флета Spices.
• Cпрей Fluoro Amino Spray - Milky Cream.

Нам не залишалося нічого, окрім як тягнути рибу на корм. Тому, в суботу ми постійно годували точку.
Корм складався з бойлів: Exorcist, Squid Cranberry. Ліквіда Red Carophil, конопель з CSL і пеллетса.

Як тільки вносили гранули Halibut в суміш, на точку ставали соми і переставав клювати короп. Все як за класикою.

А також, ще однією фішкою, яка нам допомогла, служило постійне догодовування коброю точки. На дистанції 90м, я сідав на стільчик і карбоновою коброю кидав в цю зону за 1 бойлику раз в 30-60сек. Фішка була в звуці - «плюм-плюм», сигналом від падіння бойла. Така тактика працювала, і ми її використовували навіть вночі.

Якщо у вас будуть питання, пишіть.

До зустрічі,
-Тарас